8 ПІДКАЗОК ЯК АДАПТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

Непомітно, день за днем наші діти підростають і, чим старшим стає ваш малюк, тим частіше перед вами виникають питання, що стосуються дитячого садочку, а також JK i SK (канадський варіант дитячого садочку, аналог середньої та старшої групи в Україні).

Віддавати чи не віддавати? І якщо віддавати, то з якого віку найкраще це робити? Якому закладу надати перевагу і, за яким критеріями обирати? Як визначити, що моя дитина готова до daycare (канадський аналог яслів та молодшої групи в садочку в Україні), JK чи SK? І безліч інших питань, які лавиною обрушуються на нас в цей час.

Напевно, кожна з нас хоче, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням, без криків, плачів та наших нервів і тривог відразу ж пішов до дитячого садочку. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування будь-якого дитячого закладу — це стрес. Малюк попадає в незвичну для нього обстановку, яка може його лякати та непокоїти. І наше з вами завдання пом’якшити дитячий стрес настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків і для наших дітей, і для нас самих.

Тому хочу сьогодні запропонувати вам 8 ПІДКАЗОК ДЛЯ БАТЬКІВ, щоб адаптація для дитини пройшла якомога легше і швидше.

1. Як би це дивно не звучало, однак для успішної адаптації дитини в дитячому садочку варто почати з батьків. Так, так, саме з нас з вами! Батькам варто розслабитися та перестати панікувати. Всі ми чогось боїмося і часом не безпідставно: чи не будуть ображати нашу дитину, як вона дасть собі раду з іншими дітьми та вихователями, чи знайде друзів, чи буде їй цікаво і т.д. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Малюк, в незалежності від віку, який відчуває мамину тривогу чи страх, починає сам боятися і думати, що в дитячому садочку з ним може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — аж поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.

2. Підготовлюйте дитину до дитячого закладу заздалегідь. Навчіть малюка відпускати маму, гратися самому іграшками. Звичайно, не у всіх нас є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть значно довше адаптовуватися до дитячого закладу.

Також приділіть увагу навчанню дитини найпростішим навичкам спілкування. Покажіть малюку, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться йому в садочку буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитячого садочку, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою. Особливо ці навички самоорганізації згодяться в старшій групі дитячого садочку. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких обов’язково знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.

3. Намайтеся налагодити теплий та добрий контакт з вихователями, спілкуйтеся з персоналом дитячого закладу з повагою і доброзичливо. Але обов’язково робіть це ЩИРО! Якщо з якихось причин не підійшов вихователь, в ЖОДНОМУ ВИПАДКУ не демонструйте фальшиву привітність, краще пошукайте інший дитячий заклад. Бо таке ставлення буде лише розбалансовувати вашу дитину, а про шкоду подвійних посилів, я розповім пізніше. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитсадок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, якій можна довіряти, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.

4. ОБОВ’ЯЗКОВО ПРОЩАЙТЕСЬ, НЕ ТІКАЙТЕ, ЗАЛИШАЮЧИ ДИТИНУ! (Знаю, наскільки це може бути неприємний та болючим для на самих, то ж мусимо навчитись давати собі з тим раду). Це стосується не лише дитячого закладу, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово “випарувалася”. В останньому випадку діти починають фантазувати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Пригадайте, минулого четверга ми з вами говорили про дитячі стахи і я пояснювала, що для діток не має різниці між уявною і реальною загрозою, вони все переживають як насправді. Власне, тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку, в подальшому це може негативно відбитись на результатах навчання.

5. Малюку, який тільки почав ходити в дитячий садочок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.

6. Ні в якому разі не обманюйте дитину! Навчіться називати речі своїми іменами спокійно і без хвилювання, говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати daycare, JK чи SK, розповідати про те, як іншим діткам там добре, щоб потім у вашої дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в садочок, там буде багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але з часом ти звикнеш і зможеш цікаво провести час!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.

7. Вчіться приймати почуття дитини, уникаючи “читання нотацій та моралей”. Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь відразу ж переконати, що ці почуття без підставні та марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував (сумувала)!” “Тобі було страшно, сумно, печально…”

8. ЧОГО ВАРТО УНИКАТИ:
– Ніколи не лякайте дитину садочком, бо це може сформувати у неї установку на те, що в дитячому закладі погано і його варто уникати всіма силами. Також не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини, наприклад: “От підеш в daycare, (JK чи SK), а там мусово ділитися з дітками так що привикай вже зараз!”.
– “Не плач! Дивися, інші діти не плачуть! А ти… ” — не варто порівнювати дитину з іншими. НІКОЛИ. НІ ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН!

Наталія Гаєвська

Професійний психолог, психотерапевт по напрямку сімейна системна психотерапія та когнітивно-поведінкова терапія з досвідом індивідуальної та групової роботи більше 10 років.
Кандидат психологічних наук.